Позивний — Домаха, літературний псевдонім — Іван Богдан.
Підполковник Служби безпеки України, Герой України (2023, посмертно).
Народився 15 серпня 1979 року в місті Волноваха Донецької області, проживав з родиною в м. Маріуполь.
З 2004 року по день загибелі знаходився на службі в ГУ СБУ м. Маріуполь. Події 2014 року, які відбувалися на той час в Маріуполі, свідком яких він був, спонукали його написати першу книгу «Маріуполь 2014» під псевдонімом Іван Богдан ( на честь двох синів). Пізніше видаються ще дві книги Івана Богдана «Патріотв’язні» та «По той бік окопів».
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, згідно наказу вищого керівництва, з метою належної організації діяльності ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях було визначено не змінювати місце дислокації Богача В.В. та виконувати завдання, визначені керівництвом з дислокації в м. Маріуполь. Коли Маріуполь опинився в оточенні, Василь разом з колегами перебазувались на територію заводу «Азовсталь», де в той час знаходились військові формування, такі як «Азов», прикордонники, морпехи, цивільні люди. 4 квітня 2022 року отримав важке поранення, перебував у шпиталі на «Азовсталі».
Загинув 8 травня 2022 року на заводі, внаслідок влучання протибункерної бомби по одному з бункерів. У липні 2022 тіло Василя Богача перевезли в Україну з території, підконтрольної терористичним угрупованням. У січні 2023 родина отримала підтвердження аналізу ДНК.
Похований 16 січня 2023 року на Лук’янівському кладовищі м. Києва.
У Василя залишилися мама- Ліана Борисівна, дружина Альона та двоє синів: Іван і Богдан.
Нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (квітень 2022). За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (12.06.2023, посмертно).
Президент України В. Зеленський: «Звання Героя України присвоєно підполковнику СБУ Василю Богачу, посмертно. За надзвичайну особисту хоробрість, за неодноразове затримання та знищення ворожих диверсантів. За захист м. Маріуполя й саме за такий героїзм, саме таку самопожертву, які не залишають жодних інших варіантів для України й українців, окрім перемоги».
НИЗЬКИЙ УКЛІН ТА ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!