Старший солдат, старшии кулеметник 12-ої бригади спеціального призначення Національної Гвардії України «Азов». Позивний “ЧІП”.
Володимир народився в місті Докучаєвськ Донецької області.
Навчався у місцевій школі. У 2014 році разом із мамою залишив окуповане місто та переїхав до Волновахи. Там і закінчив навчання у школі. У 2020-му здобув фах флориста у Великоанадольському лісотехнічному фаховому коледжі імені В.Граффа. У 2022 році закінчив Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Деревообробка та меблеві технології» та здобув фах інженера меблевих технологій.
Планував вступити в магістратуру, але прийняв рішення стати на захист своєї Батьківщини. Під час навчання працював офіціантом, потім – рієлтором. У вільний час грав у футбол. Мріяв створити сім’ю та виховувати дітей.
З початком повномасштабного вторгнення Володимир разом з мамою знову були вимушені шукати собі новий притулок через окупацію Волновахи. Хлопець вирушив до Києва. 18 січня 2023 року вступив до лав 12-ої бригади спеціального призначення НГУ «Азов». Після навчання обійняв посаду старшого кулеметника та поїхав на передову. Старший солдат Володимир Понька, позивний Чіп, загинув 24 серпня 2023 року на території Серебрянського лісництва, що поблизу міста Кремінна на Луганщині. Під час штурму ворожих позицій зазнав смертельної мінно-вибухової травми внаслідок ворожого мінометного обстрілу. У червні воїну виповнилося 22 роки.
Володимир своїм життям захистив свою родину, наш край, нашу Незалежну Україну! Навіки вічні його ім’я буде вписане в історію, як Воїна – Героя!
«Мій єдиний син був завжди усміхненим, працьовитим, добрим, чуйним, відповідальним. Він завжди приходив на допомогу своїм друзям. Ми двічі переселенці, у 2014 році Володимир не зміг стати на захист своєї Батьківщини, тому що був неповнолітнім юнаком, а коли другий раз позбувся домівки, прийняв рішення стати добровільно на захист. Вова дуже хотів повернутися в рідний Докучаєвськ. Він віддав життя за те, аби ми жили у вільній країні, аби прокидались, пили каву… аби ПАМ’ЯТАЛИ про нього» – розповіла Вікторія Понька.
«Чіп декілька днів тому врятував життя трьом побратимам. Назавжди залишишся в нашій дружній родині. Навічно залишишся в нашому взводі» – згадував побратим.
«Це були найкращі роки нашого шкільного життя у Волновасі. Завжди з теплотою в душі згадую всі наші мандрівки» – говорить у спогадах друг з Волновахи.
Указом Президента України від 20 грудня 2023 № 870 Понька Володимир нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) https://www.president.gov.ua/documents/8702023-49429
Похований молодий Герой на кладовищі Святого Миколая в Запоріжжі.
У Володимира залишилися мама, бабуся, дідусь, дівчина, друзі та побратими.
НИЗЬКИЙ УКЛІН ТА ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!