Передусім — особистість!
Під час комунікації з людьми, які мають порушення зору, на першому місці має бути повага до неї, а не акцент на особливостях здоров’я. Коли спілкування коректне, позбавлене упереджень та побудоване на повазі й делікатності, воно стає природним і безбар’єрним.
Рекомендації та детальні поради, які допоможуть дотримуватися цього підходу 
Мова як основний інструмент взаєморозуміння
під час зустрічі назвіть себе та людей поруч, якщо це доречно, а також коротко опишіть місце, де перебуваєте;при спілкуванні з групою незрячих людей, щоразу називайте ім’я того, до кого саме говорите;завжди звертайтеся безпосередньо до людини, а не до її супровідника;якщо читаєте текст для людини з порушенням зору, спочатку поясніть, що саме будете читати, і не пропускайте інформацію без прохання про це;якщо ви хочете зачитати щось незрячій людині — не змінюйте манеру свого мовлення, говоріть своїм звичайним голосом й не замінюйте читання переказом;уточніть, як зручніше комунікувати, адже хтось віддає перевагу телефонним розмовам, інші — голосовим чи текстовим повідомленням, які зчитує програма екранного доступу;не запитуйте про причину порушення зору у незрячої людини, якщо ви не досить добре з нею знайомі — їй може бути некомфортно про це говорити;якщо ви їсте разом у закладі — скажіть, яку страву приносять, де вона стоїть і що є в тарілці. Не кладіть нічого на тарілку без попередження;надсилаючи голосове повідомлення зробіть коротку паузу після початку запису, тому що під час його відтворення завершується озвучення даних з екрана, через що перші слова вашого послання людина може не почути, якщо ви записуватимете з перших секунд;інформацію про те, що відбувається довкола, незрячі люди сприймають за допомогою слуху, проте якщо відбувається щось важливе, але незрозуміле на слух, — опишіть це.Що говорити — і чого треба уникати
“помацайте” — 
“подивіться”; “я відведу Вас”, — “я можу сходити з Вами, якщо ви не проти”; “там” — “праворуч від вас на відстані метра”; “ось тут” — “перед вами біля краю столу”, “перед вами на рівні колін”; “сюди” — “до дверей за пів метра праворуч”; “візьміть це” — “можете взяти кружку, вона на столі перед вами, ручка повернута ліворуч”; “перед вами” — “перед вами приблизно на один крок”; “тримайте” — “я тримаю папку, зараз передам вам до рук”; “там попереду” — “за два кроки перед вами дверний отвір”; “поверніть сюди” — “поверніть праворуч/ліворуч”; “ось цей стілець” — “стілець стоїть перед вами ліворуч, на відстані пів метра”; “пройдіть сюди” — “пройдіть три кроки вперед до столу”; “обережно” — “сходи починаються через крок”, “перед вами поруччя на рівні руки”; “тут високий поріг” — “перед вами поріг, приблизно 10 сантиметрів заввишки”; “там вільно” — “праворуч від вас вільний прохід шириною приблизно метр”.Незрячі люди орієнтуються в просторі за допомогою тростини або інших допоміжних засобів, тому не торкайтеся їх і не переміщуйте без дозволу. А собака-поводир — це частина навігації та безпеки людини, а не просто домашній улюбленець. Не варто без дозволу гладити його, відволікати, гратися й давати команди.
Дотик і супровід: як діяти правильно
якщо маєте бажання потиснути руку — попередьте про це;запропонуйте допомогу у супроводі, щоб людина могла зорієнтуватися, але не наполягайте на цьому;
запитайте “Чи зручно вам, якщо я стану зліва/справа?” або “У якому темпі вам зручніше рухатися?”;слідкуйте, щоб двері, вікна чи дверцята меблів були зачинені й не завдали шкоди людині під час пересування. Також звертайте увагу на предмети, що можуть розбитися;попереджайте про перешкоди — сходинки, пороги, бордюри, низькі гілки, зміну поверхні під ногами;за столом запропонуйте незрячій людині безпечне місце, де немає гарячих напоїв чи крихких предметів;не намагайтеся силоміць посадити людину, підштовхуючи до стільця. Опишіть, де стоїть стілець, і покладіть її руку на його спинку;при спуску або підйомі на сходах незряча людина має взяти вас під руку, а ви маєте покласти іншу її руку на поручні. Далі, виконавши цей алгоритм, підіймайтеся або спускайтеся сходами.Порушення зору можуть бути різними: від слабкозорості до повної незрячості. Хтось розрізняє світло і тінь, а хтось лише кольори й контури предметів. Але кожен із них живе, спілкується, навчається, працює, відпочиває й будує та втілює плани.Завдання оточуючих — навчитися правильно комунікувати, не ігноруючи й не акцентуючи на особливостях незрячих людей, а враховувати й поважати їх.
За інформацією Мінветеранів https://www.facebook.com/share/p/17Ub89Zmkt/?mibextid=wwXIfr