Позивний – Хаджин.
Солдат. Помічник гранатометника 3-ої бригади оперативного призначення в/ч 3017.
Народився 8 січня 2004 в селі Іванівка Волноваського району Донецької області. Випускник Іванівської школи, Волноваського професійно-технічного училища, здобув професію тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва.
Займався спортом, любив футбол і баскетбол, мріяв бути військовим.
З початку повномасштабного російського вторгнення Артем разом з мамою та молодшим братом приїхали до бабусі на Полтавщину. Щойно Артем став повнолітнім, підписав контракт з Національною гвардією України і пліч-о-пліч з бойовими товаришами мужньо захищав Україну. З перших днів війни боронив Харківщину, отримав контузії та травми, він витягнув з-під обстрілу сімох побратимів. Після поранення та реабілітації повернувся у стрій і разом з побратимами пішов обороняти Запорізький напрямок.
Загинув 19-річний солдат Артем Заболотний 5 листопада 2023 року поблизу села Новопрокопівка Запорізької області. Виконуючи бойове завдання, потрапив під ворожий артилерійський обстріл та отримав смертельні поранення.
Похований молодий воїн на центральному кладовищі села Лютенські Будища Полтавської області.
В Артема залишилися мама, бабуся, брат і кохана дівчина.
«Артем завжди був сонячною людиною з усмішкою на обличчі, ніколи не здавався і завжди йшов до кінця. Він ніколи не говорив, як йому важко та страшно. З 18 років добровільно пішов боронити нашу країну, ризикуючи життям, витягував
побратимів та ніколи не залишав у біді. Він був юним, але мужнім. Усі, хто його знали, можуть сказати тільки хороше. Для мене він був найкращим. Мій коханий янгол. Нам дуже його не вистачає…» – розповіла дівчина загиблого.
Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно) за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові (Указ Президента України № 482/2024).
НИЗЬКИЙ УКЛІН ТА ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!