Місто Волноваха
Волноваській міській раді підпорядковані села Новогригорівка, Новопавлівка, Трудове.
Волноваха — місто районного підпорядкування, центр Волноваського району Донецької області.
Волноваха розташована на півдні Донецької області, місто є залізничним вузлом на лінії Маріуполь — Донецьк та Маріуполь — Запоріжжя. Через місто проходить автошлях Н20 (Слов’янськ — Маріуполь). Відстань до обласного центру залізницею — 58 км, асфальтованою дорогою — 54 км.
Розташоване на одній з найвищих точок Приазовської височини (282 м над рівнем моря).
Залізничний вузол Волноваха.
Площа – 2870,0 га, населення – 23,8 тис. осіб.
День міста – 10 вересня.
Дата заснування – 1881 р.
Герб Волновахи — офіційний символ міста Волноваха Донецької області. Затверджений 10 вересня 1999 р. рішенням №ХХІІІ-14/13 XIV сесії міської ради XXIII скликання. Автори – М.Стародубцев, Є. Малаха.
Щит вигнуто перетятий, на верхньому лазуровому полі летить срібний сокіл, на нижньому золотому хвиляста лазурова балка з трьома срібними фонтанами води, що виходять на поверхню. Щит увінчаний золотою короною з трьома зубцями та обрамований двома золотими колосками, що оповиті синьою стрічкою.
Лазуровий колір символізує ясне небо й красу природи, а золото (на прапорі – жовтий колір) – природні багатства. Птах уособлює місто, оскільки нагадує контур його забудови. Вигин ділення вказує, що Волноваха розташована на одній з найвищих місцин Приазовської височини. Хвиляста смуга з фонтанами означає річку Волноваху, назву якої виводять від великої кількості джерел.
Міський прапор Волновахи – офіційний символ міста Волноваха Донецької області. Затверджений 10 вересня 1999 р. рішенням №ХХІІІ-14/13 XIV сесії міської ради XXIII скликання. Автори – Є. Малаха, М.Стародубцев.
Прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3 складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг – синьої та жовтої, на жовтому тлі йде синя горизонтальна хвиляста смуга з трьома білими фонтанами води, яка виходить синіми лініями на поверхню.
Назву міста Волноваха отримала від річки Мокра Волноваха, яка бере свій початок від локомотивного депо.
Три села, які підпорядковані міській раді, засновані переселенцями з Полтавської, Чернігівської, Харківської та Єкатеринославської губерній.
У 1930-ті роки організовані 2 колгоспи, які у 1954 р. об’єднанні в один колгосп ім. Чапаєва. В теперішній час – це Агрофірма ТОВ «Відродження» на площі біля 4 тис. га, спеціалізується на вирощуванні зернових культур і соняшника, на м’ясо-молочному виробництві.
У 1904 р. ст. Волноваха перетворилась в залізничній вузол. Це сприяло подальшому розвитку станції та пристанційного селища. У 1923 р. Волноваха отримала статус селища міського типу і увійшла до складу Сретенського (потім Жовтневого) району, а з 1925 р. стала його адміністративним центром.
З 1935 р. – центр відділення Південно-Донецької залізниці, з 1938 р. – місто. У 1937-1938 рр. десятки працівників стали жертвами сталінських репресій.
Від 11 жовтня 1941 р. до 10 вересня 1943 р. – місто було під німецько-фашистською окупацією.
В 1944 році вже були поновлені паровозне та вагонне депо, станціонне хазяйство. За самовіддану працю по поновленню народного господарства колективу паровозного депо Волноваха було передано на вічне зберігання Червоний Прапор Державного Комітету оборони.
За період 1944-1948 роки нагороджено орденами та медалями Радянського Союзу більше 150 трудящих міста.
Після війни місто було не тільки поновлено, а і перетворено. С 1945 по 1953 роки в місті збудовані Будинок культури ім. Ілліча, комбінат побутового обслуговування, універмаг.
Але особливо місто розцвіло за наступні десять років. За цей час збудований завод по переробці гібридного насіння кукурудзи, районне відділення «Сільгосптехніка», завод будівельних матеріалів та асфальтно-бетонний завод, енергетичний вузол – у зв’язку з переходом дороги на електричну тягу, нова будівля залізничного вокзалу.
З 1958 по 1964 роки розвивається економіка міста. Збудовані дві нових середніх школи та школа інтернат, багатокорпусове лікарняне містечко з новим медичним обладнанням, десятки магазинів, дитячі садки та ясла. Місто пережило своє друге відродження.
З 1961 року місто Волноваха стало центром одного із крупних колгоспно-совгоспного виробничого управління, яке об’єднало 29 колгоспів та 9 совгоспів з земельною площею 206,5 тис. га. В місті, як в центрі крупного сільськогосподарського району, збудовано ряд підприємств по переробці продукції сільського господарства: молокозавод, цех по переробці овочів та фруктів.
В 70-ті та 80-ті роки проводиться велика робота по перетворенню в життя планів подальшого соціально-економічного розвитку міста, його переплануванню та благоустрою. Збудовані нові школи, торговий центр, майстерні побутового обслуговування, краєзнавчий музей, багатоповерхові будинки, газифіковано 2886 квартир.
У 1981 р. місто нагороджено Почесною грамотою президії Верховної ради Української РСР за визначні успіхи, досягнуті трудівниками міста в господарчому і культурному будівництві і в зв’язку з 100-річчям з часу заснування.